Колишня назва — Піщана Самарь. За матеріалом Яворницького існувала одночасно зі Старою Самар’ю, хоча у зв’язку з побудовою Новобогородицької фортеці мав місце певний рух самарського люду вгору річкою у Нову Самарь, Богородицьк й Піщану Самарь. До цих подій була поселенням при козацькому Самарському монастирі, що розташовувався на острові у самарських плавнях на захід від селища.
У 1886 році у слободі мешкало 2210 осіб з 417 дворовими господами. Слобода входила до складу Знаменської волості Новомосковського повіту. У слободі була Архангело-Михайлівська православна церква і школа.
21 травня 1917 у Піщанці відбулося масове проукраїнське політичне зібрання 1800 селянів.
Населення Піщанки у 1989 році приблизно становило 4800 осіб.